Ти хмарою впадеш на покривало,
І ковдра заховає знов тебе,
Тепла тобі було сьогодні мало,
Але й не знаєш, відшукати його де.
І в тропіках шукала біля моря,
В холодну зиму, серед злих вітрів,
Позбутись намагалася від горя,
Шукала щиро, хто б тебе зігрів.
На ліжку, серед тих вогнів,
Що запалила в темряві холодній,
За електричних тримаєшся вугрів,
Вони лиш сумно блимають з безодні.
І сіре місто тебе не зігріває,
Його вогні холодні і пусті,
Такі як люд, погляд що кидає.
А очі далеко вже не ті.
З обличчя твого зникли зорі,
Що випромінювали світло із душі,
Ті очі ще блакитні, та прозорі,
Немає блиску того розкоші.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808370
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 30.09.2018
автор: Денис Лучук