Прохолодою дихає осінь…

Тихий  вечір...  Квітують  жоржини,
Я  стою  в  цій  німій  тишині.
Зорі  в  небі  малюють  картини,
Місяць  -  красень  пливе  у  човні.

Прохолодою  дихає  осінь,
Зазиває  у  гості  вітри.
Що  на  гіллі  вмостились  у  сосен,
Щоби  їх  не  змогли  віднайти.

Посміхнулася  осінь  поважно:
Не  ховайтесь,  прошу  вас,  брати.
Дощик  вмиє  вам  личенько  рясно,
Де  б  не  дули,  вас  зможу  знайти.

Є  у  мене  сини,  мої  діти,
Жовтень,  Вересень  і  Листопад.
Що  мандрують  по  світу,  як  вітер
І  вертають  до  мами  у  сад...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808360
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.09.2018
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)