Зібрались люди якось пити,
Пісні співати, говорити.
Додолу гнулися столи,
Бокали повнії були.
І танцювали що є сили,
Ходила хата ходуном
В той час, як за байдужим склом
Дощі осінні сльози лили.
І кожний, хто проходив повз,
Або куривший сигарету
Чував під шкірою мороз,
Коли останні піруети
Виконував старий листок
(Аж пробирало до кісток).
Той кожний завмирав, лякався,
Але вернувшись, усміхався
І як усі, хотів вина
В життя закоханий до дна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808339
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.09.2018
автор: Сова