На сході небо ледве почало світліти
І з густо-синього переливалось в бірюзове.
Яке ж бездонне, чисте і тендітне
Засяяло над нами небо лазурове!
В аквамаринових ласкавих хвильках моря
Зненацька спалахнули
ся́йні порошинки іскор,
Відобразилися небес узори,
Наповнюючи водний простір іншим змістом.
І море стало враз чарівно-барвінковим,
Неначе половину виднокругу хтось земного
Закутав у сувій широкий шовку
Блакитного відтінку дивно-чарівного.
01.09.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808336
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.09.2018
автор: Martsin Slavo