І ми колись б́́ули птаха́ми,
І серед осені сиділи на гілках,
І огортали нас уранішні тумани,
І дощ вночі нам крила омивав.
І спів нам досі чутно в серці,
І він розносить тілом щем,
І завжди ми сумуєм за далеким,
Як осінь тихо озивається дощем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808294
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.09.2018
автор: Sin el mar