Безкраї та сухі степи в моїй уяві –
Це цілі пригорщі пустельного піску,
Що кидає в обличчя неласкавий
Сухий гарячий вітер... вітер у степу.
А серед цього степу, і повірить складно,
Є понад сорок тисяч чарівних озер,
І сотні різновидів перелітних птахів
Туди весною прибувають дотепер.
А про гірські озера й розказати важко.
Поверхні їх гладенькі й рівні, як зі скла,
І так сіяють приголомшливо-прекрасно
В блакитно-синіх соковитих кольорах.
Які принадливі лазу́рові озера!
Коли дивлюся на казкову цю красу,
То відчуваю чарування атмосферу:
Між гір зелених – синя купіль… у степу…
09.08.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808262
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.09.2018
автор: Martsin Slavo