Журба осіння котиться клубками. .

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=utCmvd8ZYfE
[/youtube]

 Смуток  іноді  буває  єдиним  щастям.
           Еріх  Марія  Ремарк

Сум  осінній  покотивсь  клубками,
І  поплив  туманом  по  ставку,
І  пішов  неспішно  байраками.
Має  він  ходу  таку  легку.

Ще  пройшовся  по  зеленім  листі,
І  приліг  неначе  відпочить.
Зручно  було  там,  як  у  колисці..
Вітре!  Спробуй  сум  цей  зупинить.

Хай  заграє  крапельками  радість.
Поверни  надію,  хто  втрача.
Осінь!  Ти  приносиш  часом  слабкість.
І  чиясь  у  розпачі  душа.

І  ти  сам  собі  вже  не  належиш..
Але  раптом  хтось  всміхнувсь    тобі.
І  твій  сум  уже  в  другій  одежі:
І   немає  місця  тут  журбі.

Тільки  ось  не  знаю,  чому  плачу.
Сльози  покотились,  як  горох.
Посмішка   змогла  переіначить.
І  душа  не  б"є  уже  в  сполОх.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808251
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.09.2018
автор: Н-А-Д-І-Я