О ПАННО ОСЕНЕ ПЕЧАЛЬНА МУЗО!

О  ПАННО  ОСЕНЕ  ПЕЧАЛЬНА  МУЗО
О  панно  осене-  красуне  чарівна!
печальна  музо  з  блакитної  високості
скажи  ,чого  зажурена  чуттєва  душа?
серце  гупає  до  хвилюючої  млості.
Озолотила,  багрянцем  Діброви,  гаї...
 димом  розстелився  сизий  туман  стіною
прошу,  із  небес  усміхнися  сонцем  мені!
 теплом  зігрій  душу    -осінньою  порою.
Відлетів  ,ключ  журавлиний  і  сказав  ''Прощай''
пташкою  побиваєся  бо  холод,  дощі...
плаче  ,за  вікном  небо  виливає  свій  жаль,
і  квітка  осипає  пелюстку  у  сльозі.
Час  ,розмалював  листя  у  клена  ,тополі...
розхристана  душа  довгим  віттям  тріпоче,
помирає  листя  стоять  дерева  голі...
а    серденько,  ще  бабиного  літа  просить
Під  вікном,  пломеніють  полум'ям  жоржини
замріяні  айстри  ,як  ясні  зорі  мерехтять...
троянди  ,  леліє  ,  ніжить  сонячна  днина-
і  гордо  ,хризентеми  до  зими,  ще  стоять.
О  панна  осене  -  печальна  музо  моя  !
не  додавай  смутку  мелодії  осінній
шепни  високу  октаву  ноту  скрипаля  
хай  розтануть  сніги  у  хмарі  білопінній.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808183
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.09.2018
автор: Чайківчанка