—Ой доле - доле, чому так пізно
Я зрозуміла, що світ розмай?
Що я -- не я. Не та, що слізно
Благала у долі щастя окрай.
Чому весна не цвіла так рясно
Не рік чи два, а десятки літ.
Чому несла пелюстки прекрасні
Десь повз мене? Цінувала б світ
За миті щасливих й не дуже днів,
За сонце і вітер, дощі років.
За неповторність і радість снів,
За те, що живу! Без лишніх слів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808162
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.09.2018
автор: Олеся Лісова