Ці відстані…короткі й довгі
Як з неба дощ, як з неба грім
Невже я буду твоїм зомбі
У літнім мареві оцім.
Що ще,скажи,не вистачає
Кожного дня тобі й мені
Хто твою душу зігріває
У зачарованому сні.
Блискавка є причина грому
Дощ-результат зіткнення хмар
Ми плюс і мінус…
Тоді чому несемо порізну тягар.
Може в нас інший вимір часу?
Чи може старість вже прийшла?
Давно забув я про образи
А ти забути не змогла.
18.06.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808123
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2018
автор: wanatol