Нахмурилось небо, полили дощі
І вітер зриває з дерев і кущів.
Листочки останні кидає до ніг,
Сховається осінь, впаде білий сніг.
Прийде повелителька диво - зима,
Розвісить сріблясті сніжинки вона.
Сліди хуртовина усі замете,
Дихне мороз в спину жорстоко за те.
Та серце гаряче мороз не торкне,
Воно все розтопить, зігріє сумне.
Розвіє печалі усі вітерець,
Торкнеться коханням гарячих сердець.
І перші промінчики сонця - весни,
Які зазирають до мене у сни.
Засвітять яскраво і з'явиться цвіт,
Сьогодні ще осінь і пасмурний світ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808035
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.09.2018
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)