[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSGf-vk9hriTEgJn-egm9zMvPpMJCui7Vayr6RKvTIlgKbGcePP[/img]
Карпатський краю, Квітко Полонини,
Хмелію від твоєї я краси!
Доносить вітер десь із верховини,
Трембіти неймовірні голоси.
Зависли пеленою у долинах
Й клубочаться тумани поміж гір.
Яскраві миті в серці й на світлинах
Вчаровуюсь,неначе ювелір.
В підніжжі гір стрімкі потоки-ріки
В своїх обіймах ніжать валуни.
Завмерли в диві цім стрункі смереки,
Щоб слухать вічну музику весни.
Ось Шипіт, водоспад, летить в екстримі.
Нікому не спинити його шал.
Немов пірнаю в казку цю незримо,
Й летить за нею і моя душа.
Настояне цілюще різнотрав'я
Вбираю й причащаюсь досхочу.
Милуюся меланжем різнобарв"я...
До тебе, Квітко, я ще прилечу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807587
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 23.09.2018
автор: Ніна-Марія