ЛОВЛЮ КОЖНЕ СЛОВО…

                                                   Я  слово  до  слова  
                                                   завжди  підбираю,
                                                   їх  в  душу  і  в  серце,
                                                   з  любов"ю  вкладаю...
                                                                       Чи  будуть,не  будуть
                                                                       слова  ті  у  вірші,
                                                                       від  гарного  слова
                                                                       мені  веселіше...
                                                   Бува  словам  тісно,
                                                   буває  й  розлого,
                                                   та  кожне  з  них  гідне
                                                   і  дуже  вагоме...
                                                                       Бувають,як  в  пісні,
                                                                       у  сні  мелодійні,
                                                                       старі  і  первісні,
                                                                       цікаві,надійні...
                                                   Буває  як  сонце  
                                                   мені  заясніє,
                                                   тоді  моє  серце
                                                   безмежно  радіє...
                                                                       Бува  як  хмаринка
                                                                       зникає  в  імлі,
                                                                       чи  як  фотоплівка,
                                                                       моргає  мені...
                                                   Слова  пересічні
                                                   тікають  бува,
                                                   вертаю  навічно,
                                                   в  них  правда  жива...
                                                                       Слова  у  замрії,
                                                                       як  доля  моя,
                                                                       спалахнуть  привітно
                                                                       і  все  ожива...
                                                     Як  в  музиці  звуки,
                                                     красою  дивують,
                                                     як  диво-малюнки,    
                                                     як  квіти  квітують...
                                                                     Як  місяць  і  зорі
                                                                     у  пору  досвітню,
                                                                     як  перли  у  морі,
                                                                     ведуть  лиш  до  світла...
                                                     Буває  встигаю
                                                     я  їх  уловити,
                                                     бува  утрачаю,
                                                     щоб  знову  ловити...
                                                                     Підібране  слово
                                                                     не  просить  підмоги,
                                                                     в  мені  осідає,
                                                                     дарунком  від  Бога...
                                                       Отак  і  збираю
                                                       старі  і  нові,
                                                       ліричні  вживаю,
                                                       як  перли  живі...
                                                                     Бувають  як  павідь
                                                                     слова  пречудові,
                                                                     засвічують  пам"ять
                                                                     в  українській  мові...
                                                       Я  їх  не  пакую,
                                                       не  сію,пишу,
                                                       і  друзям  дарую,
                                                       й  для  себе  держу...
                                                                       Ловлю  кожне  слово
                                                                       у  снах  й  на  яву,
                                                                       ловити  готова,
                                                                       допоки  живу...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807579
Рубрика: Присвячення
дата надходження 23.09.2018
автор: геометрія