[i]Осінь - сестричка.
Листя - сердечка
зігріють землю.
І світло до щему
очам клопотання.
Чи може кохання
самої природи
стане в пригоді,
хто ще самотній.
Хапаю емоцій
серед еволюцій
братика - часу.
Для вази понесу
букети любові
візерункові...
Тепло ́по кімнаті
у результаті.
Спокій на душі,
пледом дощі
мене заколишуть.
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807368
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.09.2018
автор: Мандрівник