Засміється моя Україна,
Лунким сміхом затопить сади –
Після довгих ночей на колінах
Бог розвіє їй біди, мов дим;
Сльози втре їй гарячі, калиновій,
І по стежці у сад проведе;
Вона яблук збере там синові,
Бо упевнена, що прийде,
Що розсіє тумани суму
Й своїм сміхом їй сад заллє.
00:08 21.09.2018
Аліна Гомон
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807341
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 21.09.2018
автор: Аліна Шевчук