Янголе, мій Янголе небесний,
Ти мене тримаєш на землі,
Ти приходиш в сни у мої весни
І несеш надію на крилі.
Ти за мене завжди пам’ятаєш,
Навіть, як забуду я сама.
Вмить до мене з неба прилітаєш
З віршиком любимого псалма.
Ти мені шепочеш: «Алилуя»,
Гладиш милим дотиком думки.
Ти – мій охоронець одесную
На мої відміряні роки.
Хрест несеш зі мною на Голгофу,
Впасти не даєш на півшляху,
Офіруєш Богу Саваофу
У мою годиноньку лиху.
Янголе, мій Янголе небесний,
Не торкайсь тернового вінця.
Ти зі мною завжди, мій – ровесник,
З першої секунди й до кінця.
Ти – моя надія на спасіння,
Щит святий від тяжкого гріха.
Від розп’яття і до воскресіння
Ти моїй вівці – за пастуха.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807334
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 21.09.2018
автор: Шостацька Людмила