Йшла на роботу. В сквері, біля церкви
Сиділа дівчина, ну зовсім молода,
Себе руками обнімала вперто,
Щоб захистити від проблем не по літах.
Дивилась з сподіванням на коліна,
Лежав, завмерши там синенький телефон,
І усвідомлювала, що єдина
На цій планеті, бо жорсткий діє закон.
Їй рішення прийняти принципове:
Життя привнести в цей безкомпромісний світ,
Чи знищити, і бути вільній знову.
Свобода тілу, душу ж спалює хай лід.
Себе руками обнімала вперто,
Вирішувала: жити, чи померти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807330
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.09.2018
автор: Пісаренчиха