Я була колосом.
Люди залишили мене зимувати в полі.
Натерпілася я холоду доволі.
Я була квіткою.
Мене зірвали чиїсь безжалісні руки.
Страшні на мою долю впали муки.
Я була лебедем.
Куля розлучила мене з коханим наві́ки.
І, склавши крила, впала я на квіти.
Людина я тепер, ЛЮДИНА -
З душею колоска,
Обличчям квітки,
А доля в мене, бачте, лебедина.
[i]Фото з власного архіву.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807183
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.09.2018
автор: Галина Яцків