О боже! Як мені на світі жити,
Коли не можу з сином говорити?
Пекельні муки я терпіти мушу,
Коли думки страшенні крають душу.
Лещата туги серце тиснуть в грудях,
А я соромлюсь плакати на людях.
Чи схоче дати хтось мені пораду?
Де зможу знову я знайти розраду?
Прошу, за цю тяжку мою провину,
Пробач мені, будь ласка, любий сину!
Що жінку я зустрів, яку кохаю,
І що родину нашу залишаю.
Пробач, що у лиху для тебе днину,
Не завітав до тебе на хвилину.
Якщо я сам собі колись пробачу,
За те, що зараз я так гірко плачу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=80714
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.06.2008
автор: Олександр Ковальчук