Все минулось - щастя і тривоги...
Ми - чужі...Ба, навіть - вороги.
Розійшлися, наче дві дороги,
Не зійдемось, наче береги.
Не збагну: ну як могло так статись?
Ми ж були, неначе голуби!
Чом би нам так завше не кохати?
Серце кляте стогне: "во-ро-ги"
День при дні я істину шукаю...
Ні, то я обманюю себе.
Це тебе шукаю й виглядаю,
Та від правди дітися ніде.
Ми з тобою, як земля і небо -
Ніби вдвох, та все-таки чужі.
Не кажи, що бачитись нам треба.
Не скажу, що в'яну у журбі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807070
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2018
автор: Галина Яцків