А я просто вірю у Бога...
Хоч злива на вулиці йде.
Схопила негода з порогу,-
вода в невідомість несе.
Здається, що скоро потону
У хвилях земного життя.
І вітру змінити не можу,-
Жбурляє мене як сміття.
А я просто вірю у Бога.. .
До нього з глибин помолюсь.
Маршрут, тая дивна дорога,
Ті хвилі затихнуть колись.
Кінчаються сили. ..Холонуть
Думки у тяжкій боротьбі.
О Боже, врятуй із полону.
Не дай загубитись в пітьмі.
І раптом з'являється зірка
Маленька, на небі одна.
Нізвідки приходить підтримка,
Я знаю - уже не сама.
На все і в усім Божа воля.
Гартує нам віру життя.
Яка б не чекала нас доля,
Повірте, Господня рука
Врятує в холодному морі
Байдужості і темноти.
В пустинному мертвому полі
Не страшно з Ісусом іти.
Не лишить в біді наодинці.
Хоч горе кипить навкруги .
Безцінні Його обітниці,
А віра - дарунок святий!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806958
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 17.09.2018
автор: Альона Ус