Основи поетики. Акровірш.

Акровірш  (грецьк.  akros  —  зовнішній,  крайній,  лат.  versus  —  повтор,  поворот)  —  поетичний  твір,  у  якому  початкові  літери  кожного  віршового  рядка,  прочитувані  зверху  вниз,  розкодовують  слово  чи  фразу,  присвячену  певній  особі  або  події.  Зародився  в  античну  добу,  побутував  у  часи  еллінізму,  Ренесансу,  бароко,  в  період  нової  та  сучасної  літератури.  

В  Україні  відомий  від  XVI  ст.  (присвята-сентенція  в  латиномовнїй  “Еклозі”  Г.Чуя).  Значна  частина  А.  українських  поетів  доби  бароко,  серед  яких  найпомітнішим  є  Іван  Величковський,  опублікована  у  збірниках  “Аполлонова  лютня.  Київські  поети  XVII-XVIII  ст.”  (К.,1982),  “Українська  література  XVII  ст.”  (К.,1987)  та  ін.  У  XIX  ст.  чимало  оригінальних  А.  створив  Л.Глібов.  

Приклад  А.  —  сонет  А.Казки  “Буря”:

Хуртовина  скажена  в’ється  в  полі.
Аж  свище  вітер.  Вже  нема  доріг.
Й  провідний  дзвін  ніхто  б  учуть  не  зміг,
Жадання  повний  вдома  буть,  —  ніколи!
Інакше,  як  до  хаоса  сваволі,
Вести  не  може  божевільний  сніг.
Елегій  чарівних  та  знання  любих  втіх
Уже  не  знати  нам  у  сніговім  околі.
Кривавий  розіп’явсь  над  світом  смог,
Розпуста  з  голодом  ведуть  танок…
А  нам?..  Чи  жде  нас  де  краси  країна?
І  глас  роздавсь,  мов  великодній  дзвін:
“Надії  промінь  я  —  не  труп,  не  тінь,
А  край  краси  і  правди  —  Україна!”

У  вірші  Володимира  Самійленка  «Україна»  початкові  літери  рядків  складають  слово  Україна:

У  мене  є  одно  кохання,
Котре  не  зраджу  я  вовік;
Росло  воно  не  день,  не  рік,
А  ізо  мною  виростало
І  квіткою  рясною  стало…
Не  одцвіте  моє  кохання,
А  буде  в  серці  до  сконання.

Іноді  в  акровірші  зашифровують  ім'я  його  автора.  

Подеколи  аналогічну  функцію  у  вірші,  названому  Іваном  Величковським  “пресікаємим”,  виконують  кінцеві  літери  (телевірш)  або  внутрішні  (мезовірш):

МногАя  із  не  Сущих  Созда  сей  твоРенІА
ДаДІм  ХеРувИмСькую  ТОму  піСнь  хВАленія.
МАю  Миру  дАТИ  Радость  І  соДІлоВАти  слАдость.

Підкреслені  літери  означають:  МАРІА  ДІВА  МАРІА.  Такий  вірш  іще  називається  акромонограмою  (грецьк.  akros  —  зовнішній,  крайній;  monos  —  один;  gramma  —  знак,  літера).  О.Квятковський  вживає  цей  термін  у  значенні  “зіткнення”  (анадиплосис).


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806915
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.09.2018
автор: Теоретик