20 хв. роздумів до дня народження

20  хв.  на  роздуми.  Коли  людина  народжується  її  світогляд  близький  до  нуля,  або  до  крапки.  Пізніше  ця  крапка  виокремлюється  і  згодом  перетворюється  на  промінь,  віддаляючись,  наш  світогляд  перетворюється  в  лінію.  Згодом,  перетинаючись  з  іншими  лініями,  він  перетворюється  у  певну  площину.  Площина,  стикаючись  з  різними  життєвими  обставинами,  отримує  різні  форми  вигинів  та  перетинів  з  іншими  площинами.  Кількість  таких  взаємодій  між  площинами  врешті  має  отримати  форму  сфери  певного  розміру  та  форми.  Розростаючись  з  часом  вона  має  досягнути  розміру  всесвіту.  Світогляд  на  рівні  всесвітів,  перетинаючись  з  відповідними  за  маштабами  всесвітами  утворює  об'єднання.  Він  продовжує  збільшуватись  і  наповнюватися  іншими  всесвітами,  або  утворюються  виключення  в  результаті  конфліктів  з  іншими,  несхожими  або  ворожими  всесвітами.  Існування  в  таких  умовах  дозволяє  людині  зсередини  досліджувати  самого  себе,  а  надалі,  в  своєму  подальшому  розвитку,  виходити  за  його  межі  і  мандрувати  в  інших  світах,  не  будучи  обмеженим  власним  світосприйняттям.  Це  вже  схоже  на  дослідження  океану,  коли  ти  пливеш  на  поверхні,  бажаючи  кудись  доплисти,  або  просто  пірнаєш  в  глибини  і  дивишся  на  те,  що  відбувається  там.  При  тому  паралельно  ми  стикаємося  з  людьми,  які  перебувають  на  різних  попередніх  стадіях  розвитку  від  крапки  до  всесвіту.  Варто  і  цікаво  спостерігати  над  тим  як  люди  трансформуються.  Зауважу,  що  далеко  не  всі  проходять  цей  шлях  до  кінця.  Багато  хто  зупиняється  в  своєму  розвитку  на  певній  межі,  вважаючи,  що  досить,  далі  важко,  небезпечно,  лячно,  або  ж  починають  зворотній  процес,  вважаючи,  що  вже  досить  досягли,  побачили  і  повертаються  до  стану  прямої  лінії  чи  навіть  крапки.  В  цьому  стані  вони  почуваються  безпечно  і  їх  усе  влаштовує.  Замість  того,  щоб  перетворитися  на  всесвіти,  ми  зупиняємось  і  зачиняємось  у  якомусь  обмеженому  стані.  В  стані  всесвіту  ми  розчиняємось,  ми  втрачаємо  форму,  обмеження,  отримуємо  можливість  існувати  поза  часом  і  простором.  Це  дуже  схоже  на  віртуальний  світ  комп'ютерних  можливостей,  в  якому  ти  можеш  пересуватись  будь-де,  діяти  на  власний  розсуд,  отримувати  знання  чи  досвід  не  тільки  власний,  а  одразу  усіх  світів,  спілкуватися,  взаємодіяти,  бажати  і  творити.  Все.  20  хв.  закінчилось.  Я  народився.  Мені  сьогодні  55!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806884
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2018
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)