Мене давно у снах твоїх нема,
химерний, сіроперий птеродактиль.
"Вихор" Гостя
О, неба птах
Шерх крил твоїх
широкоперий Педро,
чи птеродактиль
із чужих часів –
яке твоє
в чуттєвих днях є кредо?
Чого в моє
ти серце залетів?
Чому пишу
так довго в зір цих дальність,
в чужі світи
щоночі я лечу...
Нема там пошт
й душі маршрути марні?
Що запалив –
не потушу свічу...
Як догорить –
другу в останню мить
від неї я
запалюю знов іншу.
О, неба птах,
землі тебе винить?
Німа любов
говорить в моїх віршах...
16.09.2018р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806856
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2018
автор: Променистий менестрель