Є щось таке невимовне у тобі,
Що робить ясним зір й глибоким вдих,
І у травинці кожній ,як в особі
Бачиш душу...сприймаєш як живих...
Та зазвичай,цього не помічаєш,
Бо з року в рік шумить зелений гай,
І лиш коли його ти покидаєш,
Для тебе все навколо ...справжній рай
Не знав би,як ті соки,що ростили
Любов"ю розлилися у тобі...
І не знайдеться вже такоі сили
Аби піти із рідноі Землі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806818
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.09.2018
автор: Ілея