Краса сьогодні не в прикрасах,
не в одежині от-кутюр.
Щирість душі - оце окраса,
це справжня мода і гламур.
Краса оманлива буває,
вона як молодість мине.
Ти часом душу оголяєш,
а там порожнє і пусте.
Ані піщинки,ні струмочка,
сира байдужість ось і все.
Ти знаєш що настане завтра
за течією пропливеш.
А потічок - життя то наше,
не можна тут байдужим буть.
Вік сподіватися на вдачу,
що всі печалі оминуть.
Якщо відчув медове щастя,
розчарування,сум і біль,
То можеш справді цим пишаться
життя байдуже не прожив
16.ІХ.2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806809
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.09.2018
автор: Ігор Козак