Ніяка це не казка. Просто осінь.
А дощ то ллє, то падає, моросить.
Розсипав долі перли-намистини--
Збирають їх берези і вербини.
Нагнувся до землі низенько явір:
Не чує, чи співає досі жайвір.
Дубок чубком хитає сонно, в бронзі.
Старенька липа плаче при дорозі.
Лише радіють пишні хризантеми,
Поетам презентують свіжі теми.
У хороводах з вітром диво-кралі
Співають нам позбутися печалі,
З повік незвані витерти сльозини
Й сказати всім, що це лиш павутини--
Слабкі обійми бабиного літа…
І приховати тайну цю від світу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806763
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.09.2018
автор: Valentyna_S