[i][b][color="#2600ff"]
Ми не можемо когось зробити кращим.
Скільки сірого досита не годуй=
Все одно у ліс біжить ледащо,
Хоч щодня на мисці- рататуй...
Й Ви не ставте «щось» на п'єдесталі,
І когось не треба теж туди.
Бо,ймовірно,що такі дістануть...
Замість «лю» у них- алаверди...
Й не жалкуйте,що когось не втримать=
Скатертю доріжка,хай біжить…
Значить,він не ваш, спішить отримать
Щось своє,спішить,напевно,жить...
Легше ситуацію сприймайте=
Ніби подолали ще бар'єр...
Й серце щільно так не зачиняйте=
Може бути «справжній інтер'єр»...
14.09.2018р.
[/color][/b][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806593
Рубрика: Присвячення
дата надходження 14.09.2018
автор: Валентина Мала