Дощ падає з неба, падає.
(Так треба?)
Вітер жбурляє краплини прозорі.
Крізь сірі холодні хмари
Не видно далекі зорі.
Дощ падає з неба, падає,
Відносить краплини вітер,
Сьогодні про тебе згадую,
Ти сльози мої не витер.
Плаче небо осінніми хмарами,
Розбиває краплини вітер,
Пише послання від тебе
Із дуже прозорих літер.
Зупинився.Чекає.
І знову пише...
А я, прочитаю?
Не знаю.
Стіною між нами Вічність...
Без краю...
(15.09.1954 р.)
15.09.2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806580
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2018
автор: NikitTa