Верхолази…

                                     Додаток  до  вірша  "  Було"...                                                

Підняла    угору    неспокійні    очі
Радіографістка  –  юний  первоцвіт...
Не    до    неба    линуть    погляди    дівочі,-
Хлопцю    молодому    шлють    вони    привіт.

Він  -  на    верхотурі,    де    пташині    треки,
Де    лютує    молот    та    співає    сталь,-
Дорога    людина    в    поясі    безпеки
На    гнучкому    стані.    Неозору    даль

Полюбив    з    дитинства    хлопець    гоноровий,-
Спершу    він    дістався    хатньої    труби,
Заліки    ж    приймали    вчителі    з    діброви,-
В’язи    круторогі,    велетні  -  дуби.

Потім  -  ця    будова,    друзі  -  верхолази,-
Мужності  -  по    вінця,    праці  -  через    край.
Будуть    ще    роками    нуртувати    КРаЗи,
Щоб    заелектронив    греблі    водограй.

Зараз    же  -  долоні,    працею    підбиті,
Сонцем    та    морозом    дублені    вуста,-
В    праці    та    в    коханні    вкрай    талановиті,-
Наливають    щастям    молоді    літа.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806556
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.09.2018
автор: Янош Бусел