Ти для мене, що ваза кришталева,
боюся упустити.
Випробування Життя дає реальні,
щоб могла мить кожну цінити.
Мучить серце, спокушає Душу,
щоб цінності її переосмислити змогла.
Образи Життя всі скуштувала,
а любові добитися так і не змогла.
Я не вітер, що летить в невідомому напрямку,
у мене все пов'язано з Душею,
і стискається в сонячному сплетінні,
відчуваю, ти поряд з іншою.
Якщо, у кожного з нас,
Душа своїй Долі не байдужа,
означає не все втрачено повір,
і тому, хто сльозою стукається,
Господь відкриє Свої двері.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806477
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2018
автор: Svitlana_Belyakova