Перебираючи померлого діда папки,
Онук побачив: «Про любов. Нотатки.»
Здивувався: «Невже дід був молодим?
Навіть кохання знав, дурість робив коли любив?»
Зняв він навушники і всівся в кріслі зручніше,
І опустився в карколомність пригод…
Щезли: пилюка, мотлох, тай горище!
Вразили емоції, пристрасті. Дід – колоброд!
А бабка! От, блін, онукам сьогодні святоша!
П’яного діда вкрала у коханки!
Лісом, кущами тягла – своя ноша!
Дідова попа – синяки, подряпани, ранки.
Вечір. Сонце сідає. Пилюка у проміннях.
Онук замріяно ще довго сидів.
А що скаже він у своїх споминах?
Його онука полонить пристрасть бабок/дідів?
02.09.2018
Дача
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806395
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2018
автор: Левчишин Віктор