Думок полохливих зграйка
Принишкла в траві дозрілій.
Десь спека, жаги коханка,
На обрії сходить в хвилі.
Не стану лякати тишу,
Нап’юся покою вволю.
Хай світ цей, завжди принишклий,
Милується сам собою.
Наповнюсь небесним сяйвом,
Земною наллюся міццю,
Розтану в блакитних далях,
Сховавши печалі в вічність.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806354
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.09.2018
автор: Пісаренчиха