Пробудися Вкраїно, Матінко єдина,
Вже гуде зі сходу лютий буревій.
Що тебе приспали не твоя провина,
Під дурманом спала затуманив змїй.
Піднімай за волю, правдоньку святую,
Засвітились зорі в світлі вечори.
Зачекались коні… убрані у збрую,
У рядах тріпочуть Наші прапори.
Віру мою, Мову, Дух мого народу,
Бог Природи Вишній у віках зберіг.
З Заходу до Сходу замітав господу,
Дух Свободи сипав кожному в поріг.
Піднялись й озвались, вшир гаї і небо,
Полонила гідність, падала дощем.
Волю, правду любі котиться здалека,
На щиті могуття браття піднесем.
Приспів:
Воїни вбієнні під Господнім Дахом,
Одяглись в жупани, воїнство святе.
Вороги і зайди, як вороння птахом,
В кучу позбивались аж в дротах гуде.
Як коти втікали на Бориспіль шляхом,
Шкуру рятували паньство золоте.
Стали в ряд Небесні, як один помахом,
Гетьман Сагайдачний козаків веде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806229
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2018
автор: Андрій Л.