Колись це ще вивчатимуть у школах,
та я до того вряд чи доживу,
бо доки будем рухатись по колу –
триматимемось лише на плаву.
Та й то не факт, що не потонем зовсім,
не підемо сокирою на дно!
Лишатимемось доти голі й босі,
аж доки не здолаємо багно.
Не вичистимо спільно ми конюшні
відомого всім Авгія-царя,
аж доки всим загалом, разом, дружно,
святенників не скинем з олтаря.
Чужинського не спекаємось бога,
московських не позбавимось попів.
В майбутнє нам відкриється дорога,
чужих як зміним на своїх стовпів.
Народе мій, знедолений народе,
невже потрібно стільки літ кричать –
не досить лиш отримати свободу,
її потрібно потім захищать!
10.09.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806198
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.09.2018
автор: Олександр Мачула