Як в море відпливають кораблі,
Від берега відчалюють так швидко.
Так і літа спливають десь мої,
Туди за горизонт і їх невидко...
Не відпущу - кричу я їм у слід...
Не відпущу - тікати ще зарано...
Лишила осінь свій незримий слід,
Прикрила листям і блідим туманом.
Та серце б'ється,б'ється і живе,
Душа, ще соловейком веселиться.
І молодість в душі моїй ще є,
В очах не згасне віра і зірниця.
Розквітнуть, оживуть мої літа,
Усміхнено зворушать серце й душу.
Всі кораблі у гавань поверта...
Так і літа - я повернути змушу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806150
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.09.2018
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)