Нехай дзвенить мені у серці біль,
аж тахне грім за грізною грозою,
я не обмовлюся о тім тобі
ні тишею, ні словом, ні сльозою.
Зірву вололошку дику край межі
і принесу її дощам на спогад
о тім, як добре було на душі,
коли до тебе кликала дорога.
І хай той день, як мрево в дадині,
як перезріла на піску оаза,
ти жити будеш вічно у мені
і вибухати болем раз за разом.
Тож хай у серці бухкає той біль,
аж тахне грім за грізною грозою,
я не обмовлюся о тім тобі
ні тишею, ні словом, ні сльозою...
21.08.18 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806016
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2018
автор: Леся Геник