Народний Рух надії, сподівання,
Віддано скільки… в грудях запекло.
Розчленувати дике намагання,
Його добити так і не змогло.
Це ж скільки сил й енергії віддано,
Той біль, печалі, як всі згоїть.
Як в бій останній йшли ми полум’яно,
Тому напевно Вкраїна ще стоїть.
Прокрались в табір зрадники трикляті,
Що проявились… там на рубежі.
Розкольники «свої» підклали немовляті,
Порвали струни наші у душі.
Ми ж молоді повірили злочинцям,
Неначе хтось навіяв нам мари.
Не довіряйтесь погані чужинцям,
Немає честі в вихідців з Орди.
Крізь пил почвар, бездії і базари,
Колись же попереджував Кобзар.
Нас провели крізь пальці комунари,
На троні в нас любителі Канар.
Яєчка влади в краплях зозулині,
По поверхах розкидали в кути.
Хозарські внучки у Печерах нині,
Гризуть, як гусінь ягідки й плоди.
Та недарма загибелі сакральні,
З зневір і зрад лікується абсцес.
Розберемо помилки актуальні,
Наш Світлий Бог іде уже з небес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805992
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2018
автор: Андрій Л.