Плеще дощ осінній у долоні,
Розлились овацій стрічки-- ріки.
Наче вирвавсь тільки-но з полону
І вмиває міста пісні лики.
На дахах клекоче сіра піна.
До́лі цебеніє на бруківку,
То ураз ручай струмчастий зрине,
То запрудить рокотом криївку
Кла́поть заблука́лого в нас літа
І жене безжально його в осінь.
Хльост і хлюст на вулицях сердиті…
Дощ малює ніч в лінійку ко́су.
Як мені з душі прогнати болі,
Жмакані ще теплі сподівання?
Чи не змиє час надії кволі,
Як змив дощ цей літа маскування?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805948
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.09.2018
автор: Valentyna_S