Як же я сумую Допоки живу я
за тобою, школо... ти будеш зі мною,
Ти з душі моєї а я завжди буду
не зійдеш ніколи... гордитись тобою...
Мені часто сняться
твої коридори,
колеги і класи,
учні і уроки...
Ти була для мене У думках і мріях
завжди рідним домом, я все уявляю,
мені твої стіни та стежки до школи
не забуть ніколи... осінь замітає...
Іноді у школі
я усе ж буваю,
на торжества й свята
посвяти читаю...
Та з часом все рідше Та вже в мене й сили
отаке буває, щось не вистачає,
я все розумію подумки я з нею
і не ображаюсь... днями і ночами...
Отож з кожним роком
все далі від школи,
хотілось би в неї
зануритись знову...
Я ж і досьогодні Кажуть буде нова
усе пам"ятаю, українська школа*,
все про тебе,школо, як "не наламають
я звичайно знаю... урядовці дрова"...
Слухаю новини,
газети читаю,
і про нову школу,
я не пропускаю...
Знаю поспішили Були не готові
з реформою знову, громади і школи
тож і провалили та ще й розкрадали,
новизну для школи... виділені кошти...
Буде й ця реформа
затягнута в часі,
будуть результати,
аж в роки тридцяті...
Якщо щось не змінять Уже появились
в цьому довгім часі, в нас школи елітні,
винні будуть "раші", там будуть навчатись
чи все ж таки "наші"?.. лиш багатих діти...
Навчатися будуть
не лише в елітних.
Для них "по карману"
школи зарубіжні...
Дітям простолюду Та усе ж я вірю,
там місця не буде, труднощі минуться,
її не оплатять ми ж бо українці,
ті що з бідних люди... і сили знайдуться...
Буде знову школа
світла і надійна,
буде усім дітям,
як матінка рідна...
* НУШ - НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805825
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2018
автор: геометрія