Злітають рими в чисте небо,
Снуються хмарками вгорі,
Лунають, мов пташиний щебет,
Удаль до самої зорі.
Заждіть, докупи позбираю
І в колісницю запряжу.
Хай понесе Пегас розмаєм
Збирати неземну красу.
Оту,що ліра розкидає,
Та ніжно, солодко несе,
А на сопілці Муза грає
Та душу поглядом пече.
Там вийде місяць в темну нічку,
Розкидає ясні зірки,
Освітить ще струнку смерічку,
Яка схилилась до ріки,
Щоб милуватись в гірських водах
На свій високий рівний стан,
Допоки квітне її врода,
І не накрив густий туман.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805769
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2018
автор: Ольга Калина