Ми прокинулись в місті,
Де немає дітей,
Де кружляють ворони
Зграями.
Місто-пустка без змісту
Та втішних вістей…
Псевдоосінь страшить
Врожаями.
Ржаве листя вкриває
Дороги масні.
Люди в масках маскують
Погляди.
Чим дихнути немає.
Лишились самі
Небилиці, чутки
І здогади.
Нам би неба ковток,
І надії шматок…
Нам би віри в майбутнє зоряне…
І схилилась калина без ягідок,
До землі, кислотою зораної.
06.09.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805709
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.09.2018
автор: Тетяна Бонд