Мої вірші – сліпі недоношені жирафенята,
Ти на них і дивитись не можеш без болю й відрази.
Їхня хворість руйнує твій спокій і сталий порядок,
Якби міг, не торкався б і близько такої зарази.
Але ж ти дуже добрий, уважний і талановитий,
Не дозволиш – відкрито – позбутись бридкої причепи,
Наче оскароносець, лікуєш їх несамовито:
Відчуваєш провину, адже до зачаття причетний.
Ми давно зрозуміли, що реанімація марна,
Що жирафи – лиш привід, бо «нас» вже ніщо не врятує.
Сотворіння кумирів, на жаль, не минають безкарно.
Всі твої імена все одно промовлятиму всує...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805590
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2018
автор: Маргарита Шеверногая (Каменева)