Як би твоїй відьмі зав’язали очі і сказали біжи
Ти зупинив чи відпустив би..
Її долонї, її душу, її леза виснажених ножів
Загострених на твоїй гордості?
Якби твою відьму кинули в воду і сказали пливи...
Ти б згорів заради... вірності?
Вплів би в волосся ружу, замолюючи свої гріхи
Неначе не було тієї підлості.
Вона побіжить і попливе,
вона ж відьма в сьомому коліні
Ружа з твоїх долонь впаде
затемненням долі опівдні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805495
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2018
автор: Tetyana_Shulga