Як добре знать і вірить, що Ти тут.
І відчувати Тебе так близенько.
Твій голос чути поряд, навіть стук
Такого рідного, тепер мені, серденька.
Хочу щоб він мені на вушко гомонів
Слова, яких давним – давно чекаю.
Я відчуваю, Ти також цього б хотів,
Ти ж знаєш, як Тебе я виглядаю.
Бажання наші у одне сплелись,
Туге і нескінченне перевесло.
Дві мрії наші в небесах злились.
Й літають, ніби загубили весла.
…А як колись без Тебе я жила?
Чому так пізно у житті моїм з’явився?
Тебе ж давно так вимріяла я,
У сні пророчім Ти мені наснився.
04.09.2018 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805475
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2018
автор: Валентина Рубан