* * *
Поговори зі мною, осінь
в купелі золотого дня,
дивлюсь – любові очі просять,
всі кольори твої бринять...
Тут у чарівності картинах
німа є слів величина,
не місце суєті рутинній,
бо ж думи листя, струменять...
Поговори зі мною осінь –
під сни твої родився я,
де мрії акварель підносить:
"О, Божа милість враз, засяй!
Любов'ю Людства – зник би відчай,
похмурі в радість всі чола –
пора нам із середньовіччя
у лоно Світла, жде Земля".
04.09.2018р.
* * *
Поговори со мною, осень
в купели золотого дня –
твои глаза любови просят,
чувств глубину всю, сохраняй...
В очарования картинах
немая слов величина,
не место суете рутинной,
где дум листвы струят тона...
Поговори со мною осень –
под сны твои родился я,
где акварель мечты возносит:
"О, Божья милость, воссияй!
Чтоб Человечество Любовью
лечило хмурые чела –
пора ведь из средневековья
нам в лоно Света, ждёт Земля".
04.09.2018г.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805449
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.09.2018
автор: Променистий менестрель