На нагрітому камінні лежала киця. Власне, камені тут насипали не для неї, а для того, щоб не росла трава і з дороги було добре видно крихітну водойму із фігурками жабок. Поруч - зроблена із цементних уламків доріжка. У клумбі поруч уже починали розквітати іриси.
Але киця цього не знала. Вона просто оцінила саморобний пляж і вирішила, що він цілком придатний, щоб погрітися під весняним сонцем на теплому камінні біля водойми та квітника.
Прилетіла ластівка. Вона сіла на дріт над водоймою і довго видивлялась когось удалині. Але літала ластівка низько, значить, скоро буде дощ і киці потрібно відігрітись.
Зроблене із бажанням оцінять не тільки люди, що кожен раз милуються на квітник і водойму, але й тварини. І використають, хоч і не так як планували. І, певно, вважатимуть, що зроблено це для них. Хоч, можливо, у цьому вони уже не помиляються.
9.05.2018.
1.09.2018.
Світлина автора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805201
Рубрика: Нарис
дата надходження 01.09.2018
автор: Светлана Борщ