Не ба́бух — а вибух!
Не лопух — а вихух!
Станете під хмарою
пролітати цугом —
городські, білесенькі із виду
ляпаючи що ви — дух!
А хто її носить?
Хмару, хмару — чорну?
Огорне — погорне —
думати про горнє
Блискавка сміється!
Земля остається...
А хто втік від музики
від музики —
під липень?
Скрипи, скрипи лісу
Скрипи, небо й скрипи!
І готово — понад головою:
чорне — біле —
чорне — біле
темне тіло — біле тіло
темне тіло — біле тіло!
Й не втече від лиця-
слова:
дух мій не охриплий!..
А хто втік
від музики
під липи?
22.07.2013, ліс
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805170
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.09.2018
автор: Шевчук Ігор Степанович