Ніч задивилась на вроду
В дзеркало-плесо води,
Кинула зорі у воду,
Плюхнувся й місяць туди.
Подих свій затамувавши,
Віти втопили красу,
Верби, що тут, як і завше,
Зоряну казку пасуть.
А як проклюнеться ранок
Світлом, що ледь вислиза,
Зіроньки ніч позбирає,
Й вільні стають небеса.
3.12.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805126
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 31.08.2018
автор: Ганна Верес