Маленька жінка
вперто крокує до школи,
Трішки доросла
обіймає поглядом море,
Майже доросла
хоче назад в дитинство,
Зовсім доросла
радіє першому материнству …
Такі прекрасні з вас малюють картини,
Так просто, з радості, а не з якоїсь причини,
Трохи сумуючи, що вже не маленька,
Далека, рідна і зовсім близенько …
І коли вам раптом засумувати
Так захотілось, бо довго чекати,
Бо розбігаються іноді мрії,
Вниз опускаються втомлено вії …
Треба вам просто перечитати,
Що ви когось навчили літати,
Що ви і самі багато зуміли,
Бути далекими не захотіли …
Ламаючи норми і стереотипи,
Це лиш в дитинстві омріяні джипи,
В юності стало усе надважливим -
Те що є справжнім, а не крикливим …
Ось і спробуй таких не любити,
З ними так просто
так довго
прожити,
Стати, стояти і не ламатись,
Ніде і ні в чому нізащо не здатись …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805113
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2018
автор: Дружня рука